80. Jahrestag des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion

Konferenz anlässlich des 80. Jahrestages des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion

Veranstalter
Gedenkstätte und Museum Sachsenhausen; Institut für Geschichte, Universität Klagenfurt; Zentrum für Holocaust-Studien; Institut für Zeitgeschichte; Bundeszentrale für politische Bildung (Gedenkstätte und Museum Sachsenhausen)
Ausrichter
Gedenkstätte und Museum Sachsenhausen
Gefördert durch
Bundeszentrale für politische Bildung
PLZ
16515
Ort
Oranienburg
Land
Deutschland
Vom - Bis
06.12.2021 - 08.12.2021
Deadline
29.03.2021
Von
Enrico Heitzer, Wissenschaftlicher Mitarbeiter, Gedenkstätte und Museum Sachsenhausen / Stiftung Brandenburgische Gedenkstätten

80. Jahrestag des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion

Call for Papers für eine internationale Konferenz der Gedenkstätte Sachsenhausen, des Instituts für Geschichte der Universität Klagenfurt, des Zentrums für Holocaust-Studien am Institut für Zeitgeschichte und der Bundeszentrale für politische Bildung anlässlich des 80. Jahrestages des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion

80th anniversary of the German invasion of the Soviet Union

Call for Papers of the Sachsenhausen Memorial, the Institute of History at the University of Klagenfurt, the Center for Holocaust Studies at the Institute of Contemporary History, and the Federal Agency for Civic Education to mark the 80th anniversary of Germany's invasion of the Soviet Union

Научная конференция по случаю 80 годовщины нападения фашистской Германии на Советский Союз

Призыв к подаче докладов для международной конференции по случаю 80-й годовщины немецкого вторжения в Советский Союз, организованной музей-мемориалом Заксенхаузена, Институтом истории г. Клагенфурт, Центром исследований Холокоста при Институте современной истории и Федеральным центром политиче-ского образования

Конференція з нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз

Меморіальний комплекс Заксенхаузен, Інститут історії при Університеті Клагенфурта, Центр вивчення Голокосту Інституту новітньої історії та Федеральний центр політичної освіти проводять конференцію з нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз.

Konferenz anlässlich des 80. Jahrestages des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion

Bundespräsident Joachim Gauck sprach 2015 beim Besuch einer Gedenkstätte davon, dass sich die zwischen 1941 und 1945 millionenfach in deutscher Gefangenschaft ums Leben gekommenen sowjetischen Kriegsgefangenen, „was das kollektive Gedächtnis angeht, in einer Art Erinnerungsschatten“ befänden. Die unmenschliche Behandlung dieser Kriegsgefangenen verweist auf den größeren Kontext des Vernichtungskrieges gegen den „jüdischen Bolschewismus“ und für einen künftigen nach nationalsozialistischen Vorstellungen gestalteten „Lebensraum im Osten“, die gleichfalls teilweise nie in den memorialen Fokus gelangt sind.

Die Gedenkstätte Sachsenhausen, das Institut für Geschichte der Universität Klagenfurt, das Zentrum für Holocaust-Studien am Institut für Zeitgeschichte und die Bundeszentrale für politische Bildung veranstalten deshalb anlässlich des 80. Jahrestages des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion eine Konferenz, die eine Bilanz bisheriger Forschung zieht, zugleich neueren, vor allem gesellschaftshistorischen Forschungsperspektiven breiten Raum gibt, auch Fragen der historisch-politischen Bildungs- und Vermittlungsarbeit diskutiert und außerdem memorialkulturelle Impulse setzen möchte. Sie bietet die Möglichkeit, vor allem deutsch-, russisch- und andere ostsprachige Forschende stärker in den Austausch zu bringen. Auch englische Beiträge sind willkommen.

Drei Schwerpunkte sollen vor allem verfolgt werden:

Gewalt und Vernichtung

Der erste Schwerpunkt soll sich in besonderer Weise der deutschen Besatzungspolitik vor Ort und dem Holocaust auf regionaler Ebene widmen, aber auch der Gewalt und Vernichtung gegen sowjetische Bürger auf dem Gebiet des Deutschen Reiches und anderen von deutschen Truppen besetzten Territorien. Hierbei sind auch Fragen der Interaktion von zivilen und militärischen Bereichen von Interesse. Darüber hinaus sollen bislang eher vergessene Opfergruppen des Vernichtungskrieges wie die Roma, die Opfer der „Bandenbekämpfung“ oder Insass/inn/en psychiatrischer Anstalten in den Blick genommen werden. Wünschenswert wären auch Beiträge zu unterbelichteten Aspekten wie der massenhaft ausgeübten sexuellen Gewalt.

Gesellschaften im Vernichtungskrieg

Dieser Schwerpunkt fragt nach den gesellschaftlichen Auswirkungen von Gewalt und Vernichtungskrieg, einerseits im „Altreich“, vor allem jedoch in den besetzten Gebieten Osteuropas. Diese Auswirkungen von Regimewechseln und Gewalterfahrungen zeigten sich besonders prägnant auf lokaler Ebene. Wie wirkten die deutschen Besatzer auf die lokale Gesellschaft ein (Gewalt, Verschleppungen zur Zwangsarbeit, aber auch Propaganda, Besatzungspresse etc.)? Welche Rolle spielten in der Sowjetunion der Stalinismus und vorangegangene Repressionen? Beiträge, die die Zerstörung der lokalen Gesellschaften sowie die von den Besatzern initiierten Elitenwechsel genauso in den Blick nehmen, sind ebenso denkbar wie solche, die sich mit den Formen der Kollaboration und des Widerstands auseinandersetzen. Zudem sind Beiträge erwünscht, die fragen, wie der Vernichtungskrieg den Aggregatzustand der bereits zuvor gewaltsam nach antisemitischen und rassistischen Kriterien strukturierten Gesellschaft im „Altreich“ angesichts der immer zahlreicher dorthin verschleppten Kriegsgefangenen und „Ostarbeiter“, aber auch der Kriegskinder und der berüchtigten Entbindungsheime für „Ostarbeiterinnen“ veränderte. Auch Beiträge zu den bewaffneten Akteuren und deren Rezeption, zur Wehrmacht wie zur Roten Armee, aber auch zu deren Wahrnehmung, sind erbeten. Das betrifft sowohl die politische Führung der Truppe, als auch den Alltag der ein-fachen Soldaten, die Perspektiven von Frauen in den Streitkräften oder auch jene von jüdischen Kämpfer/inne/n. Auch neuere Untersuchungen zu den sowjetischen Partisan/inn/en wären in diesem Themenbereich integrierbar.

Erinnerung von unten

Im Mittelpunkt sollen Praktiken des Erinnerns an Holocaust und Vernichtungskrieg stehen, die oft im Spannungsverhältnis zu staatlich gesteuerter Memorialpolitik und -praxis stattfanden. Wer das Jüdische Museum in Moskau besucht, erfährt dort, dass vielfach jüdische Gemeinden Denkmäler errichteten, bei denen später aus dem Davidstern ein Roter Stern wurde.

Insgesamt sind nicht nur die Veränderung oder Persistenz von Feindbildern im Kontext der Propagandaschlachten des Kalten Krieges und der Ost-West-Konfrontation relevant, sondern auch die zunehmend antagonistische Erinnerungskultur nach dem Zerfall des sowjetischen Hegemoniebereichs in verschiedene nationale Erinnerungskulturen wie in den baltischen Staaten oder der Ukraine. Auch hier sind lokale Untersuchungen von Interesse, die gerne einen Gegenwartsbezug aufweisen können. Ein Aspekt könnten etwa Spannungen zwischen Opfern stalinistischer Repressionen und Opfern des Nationalsozialismus sein, die nach dem Ende der Sowjetunion zu Tage traten.

Wir planen 20-minütige Vorträge und bitten bis zum 29. März 2021 um Bewerbungen mit einem kurzen CV und einem Abstract (max. 300 Wörter), der das Thema und seinen innovativen Charakter ebenso beschreibt wie zentralen Befunde und die Quellengrundlage der Forschungen. Eine Publikation der Beiträge ist geplant.

Conference to mark the 80th anniversary of the German invasion of the Soviet Union

When visiting a memorial site in 2015, the German President Joachim Gauck said that the millions of Soviet prisoners of war who died in German captivity between 1941 and 1945 were "in a kind of memory shadow" as far as collective memory is concerned. The inhumane treatment of these prisoners of war points to the larger context of the German war of annihilation against "Jewish Bolshevism". It also highlights the desire for a future "Lebensraum” in the East designed according to National Socialist ideas, which has likewise hardly come into focus.

The Sachsenhausen Memorial, the Institute of History at the University of Klagenfurt, the Center for Holocaust Studies at the Institute of Contemporary History, and the Federal Agency for Civic Education are therefore organizing a conference to mark the 80th anniversary of Germany's invasion of the Soviet Union. This conference will take stock of research to date while providing broad scope to new research perspectives, especially social-historical ones, discuss questions of historical-political education and mediation, and also aims to provide impetus for remembrance culture. It offers the opportunity, in particular, to bring German, Russian, and other Eastern European researchers into closer dialogue. Contributions in the English language are also welcome.

There are three main focus areas:

Violence and Destruction

The first main focus area will be devoted in particular to the violent German occupation on the ground and the Holocaust at a regional level. It will also concentrate on violence towards and extermination of Soviet citizens in the German Reich territory and other territories occupied by German troops. In addition, the focus will be on up to now forgotten groups of victims in the war of annihilation such as the Roma, victims of "gang fighting" or inmates of psychiatric institutions. Contributions on less exposed aspects such as the large-scale use of sexual violence would also be welcome.

Societies in a war of annihilation

This focus area looks at the impact of violence and wars of annihilation on society, particularly in the occupied territories of Eastern Europe. The effects of regime changes and violent experiences were particularly marked at a local level. What affects did the German occupiers have on local society (changes in local power structures, but also propaganda, occupation press, etc.)? What role did Stalinism and previous repressions play in the Soviet Union in day to day life under occupation? Contributions that focus both on the destruction of local societies and the changes in elites brought about by the occupiers are just as conceivable as those that deal with forms of collaboration and resistance. Contributions are also welcome that examine how the war of annihilation changed society in the "Altreich". This was already structured according to anti-Semitic and racist criteria, in view of the prisoners of war and "Eastern workers" brought there and also the notorious maternity homes for "Eastern workers". Contributions on the armed forces and their reception, on the Wehrmacht as well as the Red Army, and also on how they were perceived, are also welcome. This relates to the leadership of the troops as well as the everyday life of ordinary soldiers, women’s perspectives in the armed forces or those of Jewish fighters. More recent studies on Soviet partisans could also be integrated into this subject area.

Remembrance

The focus will be on remembrance practices of the Holocaust and the war of annihilation, where there was often a tense relationship between state-controlled memorial policy and practice. Those who visit the Jewish Museum in Moscow will learn that many Jewish communities erected memorials, where the Star of David later became a Red Star. All in all, it is not only the change or the persistence of enemy images in the context of the Cold War that is significant, but also the increasingly antagonistic culture of remembrance following the collapse of the Soviet hegemony into different national cultures of remembrance, as in the Baltic States or Ukraine. Again, local studies are of interest here, which can show a relevance to the present day. One aspect could, for example, be tensions between the memory of victims of Stalinist repression and victims of National Socialism, which came to light after the end of the Soviet Union.

We are planning 20-minute lectures and ask for applications with a short CV and a summary (max. 300 words) describing the topic and its innovative character. Please also outline the central findings and the key research sources and submit by 29 March 2021. We plan to publish the contributions.

Научная конференция по случаю 80 годовщины нападения фашистской Германии на Советский Союз

В 2015 году федеральный президент Германии Йоахим Гаук, посещая один из мемориалов, сказал, что миллионы погибших с 1941 по 1945 год в немецком плену советских военнопленных находятся сегодня «в своего рода тени кол-лективной памяти». Бесчеловечное отношение к этим военнопленным указы-вает тем временем на более широкий контекст войны как войны на уничтоже-ние против «еврейского большевизма» и за обустроенные в соответствии с идеями национал-социализма «восточные территории», что также практически никогда не попадало в фокус мемориальных исследований.

По этой причине музей-мемориал Заксенхаузен совместно с Институтом исто-рии г. Клагенфурт (Австрия), Центром исследований Холокоста при Институте современной истории и Федеральным центром политического образования организует научную конференцию по случаю 80 годовщины нападения фа-шистской Германии на Советский Союз. Цель конференции — подвести про-межуточные итоги научных изысканий в этой области, и одновременно более широко представить новые, прежде всего социально-исторические исследова-тельские перспективы, обсудить вопросы историко-политической образова-тельной и просветительской работы, и, кроме того, создать новые импульсы в культуре памяти. Конференция призвана дать возможность более интенсивно-го обмена ученым, работающим на немецком, русском и других восточноевро-пейских языках. Приветствуются также доклады на английском языке.

Главными темами конференции являются:

Насилие и уничтожение

Доклады по этой тематике должны быть в особой степени посвящены оккупа-ционной политике Германии на местах и Холокосту на региональном уровне, но также и актам насилия и уничтожения против советских граждан на терри-тории Германского Рейха и других оккупированных германскими войсками территориях. При этом интересны также вопросы взаимодействия граждан-ской и военной сфер. Кроме этого ожидаются доклады, посвященные до сих пор мало вспоминаемым группам жертв войны на уничтожение — таким как рома, жертвам т.н. «борьбы с бандами» или пациентам психиатрических кли-ник. Желательны также доклады по таким мало освещенным темам, как, например, массовое сексуальное насилие.

Общества во время войны на уничтожение

Это направление включает в себя исследования, посвященные вопросам со-циальных последствий насилия и войны на уничтожение, с одной стороны в «старом рейхе» и, с другой стороны и прежде всего, на оккупированных терри-ториях Восточной Европы. Влияние смены режимов и пережитого насилия особенно ярко проявилось на местном уровне. Какое воздействие оказывали германские оккупанты на местное общественное устройство (насилие, угон на принудительные работы, но также и пропаганда, оккупационная пресса и т.д.)? Какую роль в Советском Союзе играл сталинизм и имевшие место в прошлом репрессии? Доклады могут быть посвящены таким темам, как разрушение местных обществ, инициированная оккупантами смена элит, или рассматри-вать различные формы коллаборационизма и сопротивления. Кроме того, при-ветствуются доклады, посвященные вопросу, каким образом война на уничто-жение изменила агрегатное состояние общества «старого рейха», уже до того насильно измененного по расовым и антисемитским критериям, ввиду расту-щего числа пригоняемых туда военнопленных и «остарбайтеров», но также и детей войны и печально известных роддомов для женщин-остарбайтеров. Мы также просим присылать доклады, посвященные вооруженным акторам, как Вермахту так и Красной Армии, а также их рецепции. Это касается как полити-ческого руководства армии, так и повседневной жизни простых солдат, различ-ных аспектов с перспективы женщин в вооруженных силах, или с перспективы военных еврейского происхождения. К этому же спектру могут также относить-ся и новые исследования о советских партизанах.

Поминовение снизу

В центре данных исследований должны быть практики поминовения Холокоста и войны на уничтожение, зачастую находившиеся в непростых отношениях с регулируемой государством мемориальной политикой и практикой. Кто, например, был в Еврейском Музее в Москве, знает, что часто еврейские общи-ны ставили памятники, на которых звезда Давида позже превращалась в Крас-ную звезду.
В целом здесь релевантны не только изменение или устойчивость образов вра-га в пропагандистских сражениях Холодной войны и конфронтации Востока и Запада, но и возрастающий антагонизм в культуре памяти после распада со-ветской гегемонии на различные национальные культуры памяти, как, напри-мер, в странах Балтии и в Украине. Здесь также интересны локальные иссле-дования, отражающие связь с настоящим. Одним из аспектов здесь может быть напряженность в отношениях между жертвами сталинских репрессий и жерт-вами нацизма, проявившаяся после распада Советского Союза.

Длительность докладов: 20 минут.
Срок подачи заявок на участие: до 29 марта 2021 года.
Требуемые документы: краткая биография и тезисы доклада (не более 300 слов), включающие описание темы исследования, её новизны, а также основ-ные выводы и источники, на основе которых проводились исследования.
Мы планируем публикацию докладов.

Конференція з нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз

Федеральний президент Йоахім Ґаук під час візиту одного з меморіалів у 2015 р. зазначив, що мільйони радянських військовополонених, які загинули в німецькому полоні в 1941 – 1945 роках, і досі перебувають «у рамках колективної пам’яті – швидше в тіні цієї пам’яті». Нелюдяне ставлення до військовополонених вказує на широкий контекст винищувальної війни проти «єврейського більшовизму» та на боротьбу за майбутній «життєвий простір на сході», вибудуваний відповідно до націонал-соціалістичних ідей, деякі з яких також ніколи не потрапили до меморіального фокуса.

Меморіальний комплекс Заксенхаузен, Інститут історії при Університеті Клагенфурта, Центр вивчення Голокосту Інституту новітньої історії та Федеральний центр політичної освіти проводять конференцію з нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз. На конференції передбачається підсумувати вже здійснені дослідження, водночас розглянути нові соціально-історичні перспективи подальших досліджень, до того ж обговорити питання історико-політичної освітньої діяльності, а також стимулювати культуру пам’яті. Конференція надає можливість поглибити обмін думками між дослідниками та дослідницями, що володіють німецькою, російською та іншими східноєвропейськими мовами. Доповіді англійською мовою також визнаються.

Необхідно враховувати три тематичні напрямки:

Насильство та знищення

Перша тема спрямована на аспекти німецької окупаційної політики на місцях та на Голокост на регіональному рівні, а також на насильство та знищення радянських громадян на території Німецького Рейху та інших землях, що перебували під контролем окупаційної влади. Тут також виникає зацікавленість питанням взаємодії між громадськими та воєнними сферами. Крім того, треба звернути увагу на допоки забуті групи жертв винищувальної війни, такі, як: ромське населення, жертви «боротьби з партизанами» чи ув’язнені психіатричних закладів. Бажаними б були також доповіді про такі недостатньо висвітлені аспекти, як масове сексуальне насильство.

Суспільства в часи винищувальної війни

Цей напрямок ставить питання соціальних наслідків війни як низки насильств та знищень у «Старому Рейху», але насамперед на окупованих територіях Східної Європи. Такі наслідки зміни режиму та досвіду насильства були особливо відчутні на локальному рівні. Як німецькі окупанти вплинули на місцеве суспільство: насильством, викраденням, примусовою працею, а також пропагандою, окупаційною пресою тощо? Яку роль відігравали сталінізм та попередні репресії в Радянському Союзі? Приймаються як і виступи, що зосереджуються на проблемах руйнації місцевих суспільств та на змінах еліт, які були ініційовані окупантами, так і доповіді стосовно форм колаборації та опору. Також є актуальними доповіді, що порушують питання того, як винищувальна війна змінила стан суспільства в «Старому Рейху», який і до того був примусово структурований згідно з антисемітськими та расистськими критеріями – з огляду на все більше число військовополонених і «остарбайтерів», а також на дітей війни та горезвісні пологові будинки для «жінок-остарбайтерів». Також приймаються доповіді щодо теми озброєних сторін та їх перцепції, як Вермахту, так і Червоної Армії та їх сприйняття в суспільстві. Це стосується як і політичного керування військами, так і повсякденного життя рядових солдатів, перспективи ролі жінок у збройних силах, а також перспективи участі єврейських бійців та бійчинь. Нещодавні дослідження про радянських партизанів та партизанок також можуть включатися до цього тематичного напрямку.

Історія знизу та жива пам’ять

У центрі уваги мають знаходитися різні досвіди формування пам’яті про Голокост та винищувальну війну, які нерідко суперечать державній меморіальній політиці та практиці. Кожен, хто відвідує Єврейський музей у Москві, дізнається, що єврейські громади не раз споруджували пам’ятники, на яких Зірка Давида згодом ставала Червоною Зіркою.

Загалом, актуальними є не лише зміна чи стійкість образів ворогів у контексті пропагандистських битв «холодної війни» та протистояння Схід–Захід. Дедалі більш антагоністичною стає культура пам’яті після розпаду радянської гегемонії на різні національні культури пам’яті в таких країнах, як країни Балтії або Україна. Тут також важливі місцеві дослідження, які мають певні посилання на сучасність. Одним з аспектів може бути напруженість у стосунках між жертвами сталінських репресій та жертвами націонал-соціалізму, що виникла після розпаду Радянського Союзу.

Ми плануємо 20-хвилинні доповіді та просимо надсилати заявки на участь у конференції до 29 березня 2021 р. Заявка має включати коротке резюме (curriculum vitae) та анотацію доповіді (максимум 300 слів), що описує тему та її інноваційний характер, а також основні результати та джерело досліджень. Планується публікація доповідей.

Kontakt

Dr. Enrico Heitzer
+49 3301 200433
heitzer@gedenkstaette-sachsenhausen.de
(Deutsch/English/Русский)